Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Альтернативою ДВС може стати інститут присяжних виконавців, до компетенції яких буде віднесено виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), визначених Законом «Про виконавче провадження».
Інститут присяжних виконавців в Україні запропонував створити народний депутат Юрій Мірошниченко, зареєструвавши проект закону «Про присяжних виконавців» №4028а.
До компетенції присяжного виконавця віднесено здійснення виконання рішень, передбачених Законом «Про виконавче провадження», за винятком рішень, за якими боржником або стягувачем є держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади в особі їх органів, або юридичні особи, що фінансуються виключно за кошти державного або місцевих бюджетів; а також рішення про відібрання дитини; про примусове вселення/виселення; у спорах, що виникають з корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), зокрема учасником, який вийшов із складу товариства, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства; про стягнення об’єктів державної чи комунальної власності; рішень у сфері земельних відносин.
Присяжним виконавцем може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у сфері права не менш як три роки, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.
Чисельність присяжних виконавців встановлює уповноважений центральний орган виконавчої влади з розрахунку не більш як одна особа на 10 000 населення.
Винагорода присяжного виконавця встановлюється у розмірі виходячи із суми вимог стягнення за виконавчим документом, або у фіксованих сумах, що стягуються за вчинення виконавчих дій. Граничні ставки винагороди присяжного виконавця встановлює Кабінет Міністрів України.
Положення Закону «Про виконавче провадження» в частині повноважень, прав та обов’язків державного виконавця застосовуються також до присяжного виконавця. Не застосовуються положення Закону «Про виконавче провадження» щодо:
1) накладення штрафів та інших стягнень на боржника, інших фізичних чи юридичних осіб та посадових осіб;
2) приводу боржника;
3) контролю за законністю виконавчого провадження та його перевірки;
4) встановлення строків для добровільного виконання рішення та стягнення виконавчого збору;
5) інші положення, що не відповідають цьому Закону.
Планується, що закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.